Фантастика часто стає дзеркалом, у якому людство бачить відображення своїх надій, страхів та прагнень. Багато творів, які колись вважалися лише вигадкою, з часом знаходять своє втілення у реальному світі. Огляд літератури про наукову фантастику, яка стала дійсністю, показує, як далеко зайшла людина у своїх мріях та їх реалізації...
Верн Ж. 20 000 льє під
водою / Ж. Верн ; [пер. І. Л. Базилянської]. – Харків : Школа, 2016. – 480 с.
У центрі розповіді – сповнена небезпек і пригод навколосвітня подорож капітана Немо та його друзів на підводному човні «Наутілус». Капітан Немо, як і мужній шотландець капітан Грант («Діти капітана Гранта»), що не змирився з утратою незалежності його батьківщини, усе своє життя присвятив боротьбі за визволення Шотландії від британського панування. Жуль Верн у романі «Двадцять тисяч льє під водою» (1870 р.) описав підводний човен «Наутилус», що став прообразом сучасних субмарин.
Верн Ж. Із Землі на
Місяць / Ж. Верн ; [пер. І. Л. Базилянської]. – Харків : Школа, 2019. – 280 с.
Книга об’єднує два романи «З Землі на Місяць» та «Навколо Місяця» всесвітньовідомого фантаста Ж. Верна. У них, як і в інших науково-фантастичних романах Жюля Верна, виявляється незвичайний дар провидіння цього письменника, який передбачив космічні подорожі, а його космічний корабель передував винаходу справжньої ракети століттям пізніше. Фантастичні романи надихнули покоління вчених та інженерів на створення космічної техніки.
Ґібсон В. Нейромант :
[трилогія]. Ч. 1 / В. Ґібсон ; [пер. з англ. О. Любарської]. – Київ :
Видавництво, 2017. – 352 с.
«Нейромант» (1984) – перша частина Кіберпросторової трилогії й перший великий роман Вільяма Ґібсона – дослідника, візіонера, футуролога й постмодерніста, який уже понад тридцять років посідає особливе місце в глобальній культурі. Його тексти завжди є своєрідними багатошаровими тортами, де, крім фантастичного сюжетного складника, закладено культурні коди тогочасного сьогодення, тісно переплетені з прогнозами еволюції людської культури в усіх її виявах – від одноразового посуду до соціально-економічної політики й творів абстрактного мистецтва. Саме з його романів вийшли брати Вачовскі з «Матрицею», і саме він подарував нам кіберпростір, де в «Нейроманті» мандрує кібержокей Генрі-Дорсет Кейс, виконуючи завдання роботодавців і намагаючись окреслити межі штучного інтелекту, з яким йому доводиться боротися. Українською роман перекладено вперше. Роман про бездротовий зв’язок передбачив появу мобільних телефонів.
Шеллі М.
Франкенштейн, або Сучасний прометей / М. Шеллі ; Доктор Джекіль і містер Хайд /
Р. Л. Стівенсон. Портрет Доріана Грея / О. Вайльд. – Київ : Школа, 2006. – 488
с.
Що означає бути людиною? Які обов’язки ми маємо одне перед одним? Які наслідки можуть спровокувати втручання у природу? Готичний трилер «Франкенштайн» розповідає історію відданого науці Віктора Франкенштайна. Одержимий відкриттям причини зародження та життя, Франкенштайн стає на одну сходинку з Богом, створюючи нове життя із «вкрадених» частин тіла. Віктор не зупиняється ні перед чим, щоб досягти мети, але зрештою залишається розчарованим результатом своєї праці - тягар відповідальності за створене життя руйнує всі його задуми. Змучена ізоляцією та самотністю, колись невинна істота звертається до зла й розв’язує кампанію вбивчої помсти своєму творцеві. Цей світовий бестселер не лише розповідає жахливу історію, але й вражає своєю глибокою філософією, порушуючи тривожні питання про саму природу життя та місце людства у світі… Роман про генетичні маніпуляції сьогодні знаходить своє втілення у реальних дослідженнях та експериментах.
Азімов А. Я, робот : наук.-фантаст. оповідання / А. Азімов ; пер. з англ. Д. Грицюка. – Київ : Веселка, 1987. – 271 с.
Збірка новел «Я, робот» вперше була опублікована 1950 року і принесла Азімову світову славу. В ній розповідається вигадана історія розвитку науки робототехніки. Три основні закони цієї науки, які сформулював письменник у своїх науково-фантастичних творах, нині вийшли за межі фантастики і покладені в основу теорії програмування і масового застосування роботів на виробництві. Однак вихід ідей Азімова у промислову практику аж ніяк не знижує художньої вартості його творів. Навіть сухі на перший погляд закони робототехніки набирають тут життєвої конкретності і сприймаються як пряме звернення до людської совісті, до розуму й серця. Не випадково фантаст досить часто описує ситуації, в яких робот, що дотримується цих трьох законів, виявляється вищим і кращим від людини, яка їх порушує, а деякі оповідання, повністю присвячує розкриттю підтексту цих законів. Твори про штучний інтелект, такі як «Я, робот» Айзека Азімова, сьогодні є предметом активних розробок та обговорень.
Винниченко
В. К. Сонячна машина / В. К. Винниченко ; [передм. О. Гнідан]. – Київ : Сакцент
Плюс, 2005. – 640 с.
Сонячна
машина» - науково-фантастичний роман талановитого українського
письменника Володимира Винниченка. Вперше твір був опублікований 1928 року. Події розгортаються на початку 20-х років
минулого століття. Рудольф Штор створює фантастичну «сонячну машину». З її
появою люди можуть отримувати їжу за допомогою сонячної енергії. Щоб добути
«сонячний хліб», у сонячну машину треба покласти траву чи листя і пропустити
сонячне світло, після чого оросити потом. Відтепер звичне життя змінилося, і
люди починають боротися за «сонячну машину». Цей роман, написаний на початку 20-го
століття, передбачає проблеми, пов’язані з надмірним технологічним прогресом
та його впливом на суспільство, що перегукується з сучасними дискусіями про
сталий розвиток та етичні межі наукових досліджень.
Немає коментарів:
Дописати коментар