Бібліотека – відпочинок для душі…

Бібліотека – це місце, де відпочивають душею. Тут час плине повільніше і все навколо здається таким таємничим. Зараз осінь, наступає час жовтогарячого листя, похмурого неба і сильного вітру. Але в бібліотеці в цей час чарує зовсім інша атмосфера. Саме восени у книгозбірні по-особливому затишно, тихо і тепло. Ця атмосфера чарує всіх. Бібліотека – ц е тисячі книжок, журналів і… таємниць. Приходьте до бібліотеки, адже не тільки книга може розповісти історію, але й сама бібліотека може зацікавити читача своїми таємницями.

Бібліотека – це незвичайне місце, де не тільки зберігаються книжки, це те місце, де кожний знайде собі затишок і відкриє для себе новий світ. Пропонуємо Вашій увазі підбірку літератури про бібліотеку та бібліотекарів.

Ідзумі М. Чарівник бібліотеки. Т. 1 / М. Ідзумі ; пер. [з яп.] Т. Сандрович. – вид. 2-ге. – Харків : Юнісофт, 2022. – 230 с.

У величкому селі живе бідний хлопець Шіо. Він обожнює книжки, та через злидні йому не дають користуватись місцевою бібліотекою. А загострені вуха та інший колір шкіри роблять хлопця мішенню для цькувань. В Шіо є мрія: столиця з найбільшою бібліотекою, де зібрана вся мудрість світу. Одного дня хлопець випадково зустрічає Кафну, представницю саме тої найбільшої столичної книгозбірні. І це назавжди змінює його життя.

Бібліотекарка з Аушвіцу / А. Ітурбе ; [пе. з ісп. І. Шевченко]. – Харків : Vivat, 2023. – 496 с.

Чотирнадцятирічна Діта – одна з багатьох в’язнів Аушвіцу. Вирвана разом з батьками з Терезінського гетто у Празі, дівчина пристосовується до постійного насильства і жорстокості у таборі.

Та одного разу інший в’язень Фредді Гірш просить Діту взяти на себе відповідальність за вісім дорогоцінних книжок, які вдалося вберегти попри постійні обшуки. Так вона стає бібліотекаркою Аушвіцу.

Ця приголомшлива історія – ода сміливості і любові до книжок. Вона демонструє, що навіть у найтемніші часи можна знайти сенс, який міцно триматиме тебе за життя і подарує надію на виживання.

Крісті А. Тіло в бібліотеці : роман / А. Крісті ; [пер. з англ. В. Шовкуна]. – Харків : Кн. клуб «Клуб сімейн. дозвілля», 2024. – 288 с.

Будинок сім’ї Бентрі сколихнула нечувана подія: рано-вранці в бібліотеці слуги знайшли тіло мертвої дівчини. Вона одягнена у вечірню сукню, яскравий макіяж розмазався по щоках, та найголовніше – ніхто її не знає... Хто вона? Як потрапила сюди? Запитань стає дедалі більше… А згодом у закинутому кар’єрі знаходять рештки ще однієї дівчини. Чи пов’язані ці злочини між собою? Місіс Бентрі звернулася по допомогу до своєї давньої подруги – міс Марпл. А та вже напевно зможе вивести вбивцю на чисту воду.

Янкевич В. А. Вбивство в бібліотеці на Ринку, 9 : [повість] / В. А. Янкевич. – Тернопіль : Навч. кн. – Богдан, 2019. – 184 с.

 

Недарма кажуть, що письменник мимоволі може напророкувати долю собі чи іншим, а то й передбачити явища чи події... Назва презентації детективів, котра виникла в автора спонтанно й дещо виклично, інтригуюче, зненацька стала дійсністю, справжнім жахом і для нього, й для гостей дійства, серед яких подибуємо чимало відомих в Україні особистостей. Але «бібліотекарі знають усе», то ж у цій повісті, як і в попередній, Юлія Левицька – бібліотекарка й детектив – зуміє розплутати тугий вузол родинних взаємин і, звичайно ж, знайде вбивцю. Для широкого кола читачів.

Сафон Карлос Руїз. Тінь вітру : пер. с англ. / Карлос Руїз Сафон; пер. Інна Паненко. – Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2007. – 480 с.

 

Тінь вітру (ісп. La sombra del viento) – містичний роман іспанського письменника Карлоса Руїса Сафона, що вийшов в Іспанії 2001 року. «Тінь вітру» - перша книжка із циклу романів, дія яких відбувається в літературному всесвіті Цвинтаря забутих книжок. Вона перекладена більш ніж 50 мовами й видана у 40 країнах світу. Опублікований українською мовою 2007 року видавництвом Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» в рамках проекту «Світові бестселери – українською».

Книжка містить цілий світ. Вона може відповісти на багато запитань, а інколи може втрутитися у ваше життя – і змінити його до невпізнання… Знайшовши на Цвинтарі забутих книжок твір маловідомого письменника, юний Даніель за одну ніч прочитує його. І розуміє, що віднині життя не буде таким, як раніше. Про що ця історія? Про вигадливі лабіринти фантазії? Про диявола, який сходить зі сторінок книжки й починає плутати карти всім дійовим особам? Про війну, яка нівечить людські життя? Так, але передусім це, звісно, історія про кохання, про вічний потяг душ і тіл, заради якого тільки й варто жити…

 

Гейґ М. Опівнічна бібліотека / М. Гейґ ; пер. з англ. Г. Яновської ; за ред. Р. Трифонова. – Харків : Жорж, 2021. – 416 с.

 

Десь між життям і смертю існує бібліотека з незліченними книгами. І кожна з них – це історія паралельної реальності. В одній книзі викладена історія вашого життя таким, яким воно є; в інших – історії життів, які ви могли б прожити, якби в певний момент наважилися щось змінити. Уявіть, що у вас з’явилася можливість піти в таку бібліотеку і переглянути всі варіанти… Нора Сід – одна з тих, хто отримав такий шанс. Обираючи книги в Опівнічній бібліотеці, Нора проживає свої нові життя – ті, в яких зробила інший вибір: стала науковицею, спортсменкою, рок-зіркою, вірною дружиною… Та чи виявиться хоча б одне з цих життів кращим за те, яке вона має?

Зузак М.  Крадійка книжок : роман / М. Зузак ; [пер. з англ. Н. Гоїн ; іл. Т. Вайт]. – Харків : Кн. клуб «Клуб сімейн. Дозвілля», 2021. – 416 с.

Цей роман, написаний у 2005 році, зробив австралійського письменника, вихідця з німецько-австрійської сім’ї, світовою літературною знаменитістю.   Його книга не про книги і точно не про бібліотеки. Вона про втрату, смерть, війну, фашизм і силу йому протистояти; про дітей, найбільші в світі таємниці, дружбу і очі кольору неба. 

Але в цьому романі просто надмір книг! Лізель краде їх, рятує, переховує і навіть пише. Багато з них – з бібліотек, тих, які спалювали на вулицях за їхній зміст і національність авторів, з бібліотеки мерової дружини, з бібліотеки душі Ганса і спогадів Макса. 

Всім цим книгам потрібен прихисток, і ним стає Лізель, така собі маленька бібліотека для заборонених і страчених, котра в свою чергу отримує найвдячнішого в світі читача – Смерть. 

А ще «Крадійка книжок» – це сховище, де можна знайти найдивніші, найоригінальніші порівняння і метафори. Це розкішна мова, де сонце скапує в тарілку супу, ліктями можна заритися в стіл, а погода сьогодні димчатого кольору.

 

 

 

 

 

 

 

 

Козацькому роду нема переводу...

 

Осінні історії...

Осінь – пора, яку люблять далеко не всі, адже зазвичай вона пов’язана з холодом, дощами та іноді навіть депресією. Однак, усім буває трохи сумно, коли золотий час підходить до свого логічного завершення. Саме в осінню пору і варто читати таку літературу, сумбурну, незрозумілу та заплутану, романтичну, сумну…

Пропонуємо вам підбірку літератури, що створює особливий настрій, властивий цій порі року – меланхолійний, часом трохи сумний, але при цьому добрий і теплий. А ще по-справжньому осіння книга повинна вселяти надію – нехай часом і не завдяки сюжету, а всупереч йому. Так-так, часто проза піднімає питання життя і смерті, втрати близьких, і лише читачеві вирішувати, перейнятися стражданням героїв або зітхнути з полегшенням від думки, що ці проблеми обійшли його стороною.

Віан Б. Осінь в Пекіні : [роман] / Б. Віан ; пер. з фр. Є. Сарапіна. – Івано-Франківськ : Вавилонська б-ка, 2018. – 248 с.

Одного ранку Амадіс Дюдю, головний герой роману, разом з іншими персонажами книжки опиняється в Екзопотамії, що, втім, не дивно, адже Екзопотамія – це пустеля, а як стверджує Борис Віан – у пустелях завжди людно, адже люди люблять збиратися там, де багато місця. У Екзопотамії з ними відбувається багато дивовижних пригод.

  Віткевич С. І. Прощання з осінню : роман / С. І. Віткевич ; [пер. з пол. С. Бреславської]. – Харків : Фоліо, 2023. – 444 с.

Книга «Прощання з осінню» відомого польського письменника та художника  є провісником літератури абсурду. Вона не для всіх, але цікава тим, хто цінує нетрадиційний підхід до літературного творення та метафізичні відтінки сенсів у книгах. Сюрреальна складова буквально руйнує усталену структуру реальності – а це, в свою чергу, допомагає читачам вийти за рамки буденності, проблем, ніби отримати стан якогось дуже особливого внутрішнього звучання, котрий чимось нагадує дзен. Героями книги стають ідеї, а не люди, а сюжет пройнятий песимістичним настроєм, що описує життя Атаназія Базакбаля, який віддається насолодам і саморуйнуванню.

Відображення Базакбаля у книзі є невимушеним та абсурдним, що дозволяє читачеві бачити його життя і розуміти, чому він так прагне смерті. Таким чином, «Прощання з осінню» не тільки змушує задуматися над власним життям, але й над змістом людського існування загалом.

Іваничук Р. І. Осінні узори : новели та оповідання / Р. І. Іваничук ; [упоряд.: Н. Л. Бічуя, В. В. Ґарбор ; передм. Н. Л. Бічуї]. – Харків : Орбіта, 2016. – 300 с.

 У доробку патріарха української історичної романістики двадцять історичних рома­нів, якими він намагається, за його висловом, «внести дрібку своєї праці для збереження й повернення історичної пам’яті в народі», служити йому «мечем і мислію». Художнє слово стало для Романа Іваничука саме такою зброєю. «Осінні узори» - це книжка про звичайних людей, добірка новел і оповідань, написаних у різні роки, з сюжетами, вихопленими просто з життя. Це своєрідна сповідь письменника-життєлюба, літописця не тільки сивої давнини, але й своєї епохи. В його творах можна знайти атмосферу, настрій, образи, запахи й смаки улюблених міст і місць, як вони закарбувалися у пам’яті автора. Тут є все – радість, печаль, краса, усмішка, кохання, надія і сміх. А головне – в оповідках (як їх називає автор) є мудрість. Справжня мудрість бачити світло навіть у сутінках і віддавати любов беззастережно і чесно. І цією мудрістю щедро ділиться людина чиста, глибока – і водночас дуже проста. Власне, яким і повинен бути справжній мудрець.

Кокотюха А. А. Осінній сезон смертей : роман / А. А. Кокотюха. – Харків : Кн. клуб «Клуб сімейн. дозвілля», 2014. – 256 с.

 На території студмістечка одного з київських вишів діє серійний убивця. Його вчинки невмотивовані, а подальші кроки – непередбачувані. Мешканці довколишніх гуртожитків нажахані, а правоохоронні органи пасуть задніх, затримуючи не причетних до злочинів осіб. У розслідування волею долі втручається журналіст Андрій Шкарада, який і викриває безжалісного маніяка-психопата, ледь не поплатившись за це власним життя.

Рогашко А. В. Осіннє Рондо місячної ночі : роман / А. В. Рогашко. – Харків : Кн. клуб «Клуб сімейн. дозвілля», 2015. – 208 с.

Старовинні вулички чарівного Львова... Кохання, яке переживає цілі століття і знову народжується через багато років... Карколомні збіги, містичні події, морок часу, давні таємниці та здобуті трагедії...

Щоночі Любка бачить дивні сни, у яких вона кохана – і закохана. Щоночі вони зустрічаються під ліхтарем... І одного разу вона кидає все і вирушає до міста своєї мрії, щоб знайти незнайомця зі снів... Невже це справді її доля? А може, то душі давно померлих закоханих намагаються віднайти одна одну?

Врешті кожен здобуває найважливіше. Кохання на роздоріжжі віків. Кохання, непідвладне часу...

Талан С. Осіння весна : роман / С. Талан. – Харків : Кн. клуб «Клуб сімейн. дозвілля», 2023. – 304 с.

Марія – шкільна вчителька. Мама двох маленьких діток і дружина Романа, з яким живе за звичкою, та аж ніяк не через кохання. Її молодість минає у сірості, й так само, мабуть, мине все життя. Без пристрасті й почуттів. Проте одного дощового дня її втомлений погляд помічає Олександра. Випадкова зустріч у кафе стає для неї подихом весни у тоскних осінніх буднях. Між Марією й Олександром починається роман. Їхні побачення мають залишатись таємними. Та чоловік Марійки щось підозрює. Він починає стежити за дружиною… і потрапляє під колеса машини Олександра. Дивом Роман виживає, але стає інвалідом. Жінка дає фальшиві свідчення, виправдовуючи коханого. Проте той зникає з її життя. Усе, що залишається Марії, - гарувати на кількох роботах, щоб забезпечити прикутого до візка чоловіка, який її ненавидить. Чому ж її весна скінчилася так швидко? Невже вона ніколи більше не побачить Олександра? Та доля вирішує, що кохання має право на другий шанс. Але якою ціною.

Торохтушко Д.  #осінь.ню : [поезія] / Д. Торохтушко. – Тернопіль : Підруч. і посіб., 2018. – 176 с.

До ліричної збірка Дзвінки Торохтушко увійшли поезії про жіночу долю, світ, серце, про небо, яке тримається на жіночих плечах. Про кохання. «#осін.ню». Відверто, правдиво, щемно.

Історії під дощем...

Дощ – стихія таємнича,  несе із собою порятунок від посухи та руйнівні повені. У різні часи історії дощу молилися та поклонялися; приносили в жертви маленьких дітей, влаштовували полювання на відьом і стріляли в небо ракетами, щоб викликати або зупинити його. Дощ причетний до великих війн, весіль і створення плаща макінтош. Дощ – явище, яке надихає на відкриття і творчість тисячі людей: від Томаса Джефферсона до Курта Кобейна. Ми підготували для вас підбірку літератури, яку варто прочитати під шум дощу…

Беллоу С. Гендерсон, повелитель дощу : роман / С. Беллоу ; пер. з англ. В. Шовкуна. – Київ : Вид-во Жупанського, 2016. – 384 с.

Сол Беллоу [Соломон Білоус] (1915-2005) – видатний американський письменник, народився в провінції Квебек у єврейській родині. Після закінчення школи вступив до Чиказького університету. Увійшовши в літературу на початку 40-х років, опублікував кільканадцять романів і повістей, збірки оповідань, низку п’єс. Американська критика вважає Беллоу одним з найталановитіших письменників свого покоління. 1976 року С. Беллоу було присуджено Нобелівську премію з літератури «за твори, в яких співчуття до людей поєднане з тонким аналізом сучасної культури». Роман «Гендерсон, повелитель дощу» – один з основних його творів, написаний у своєрідному філософсько-притчевому ключі, де дуже виразно звучить тема відчуження людини у сучасному світі.

Гуменюк Н. П. І дощ не змиє всі сліди : роман / Н. П. Гуменюк. – Харків : Кн. клуб «Клуб сімейн. дозвілля», 2023. – 240 с.

В Олянівці Лізу Яремко знали як фельдшерку і дбайливу матір маленької дівчинки. Доля жорстоко обійшлася із жінкою. Лізина донька вмирає. А незабаром на цвинтарі, біля могили дівчинки, знаходять тіло самої Лізи. Поліція переконана: це самогубство. Але амбітна журналістка Рута Ружин вважає інакше.  Розслідувати цю загадкову історію її запрошує молодий і харизматичний чоловік Святослав. Він упевнений: хтось гальмує справу й заплутує сліди. Кому ж заважала проста сільська фельдшерка, вихована в дитбудинку? Згодом стає відомо, що Ліза не була сиротою. Її справжнє ім’я – Ізабель, а батько жінки – кубинець. Рута починає розмотувати клубок сімейних таємниць та небезпечних пристрастей. Усе це наче сюжети із захопливого кіно. І Рута ще не знає, яка роль у цій картині відведена їй та Святославові, що старанно приховує власну таємницю.

Леммі А.  П’ятдесят слів для дощу : роман / А. Леммі ; пер. з англ. С. Зубченко. – Київ : РМ, 2024. – 472 с.

Донька заміжньої японки, спадкоємиці аристократичного роду, й темношкірого американського солдата, Норі від народження стає вигнанкою. Бабуся з дідусем приймають її лише для того, щоб приховати від суспільства, бо жахаються цієї плями на їхньому давньому роді, авторитет якого до того ж розхитують зміни в японському суспільстві. Змирившись зі своєю провиною, кмітлива й допитлива Норі кілька років живе самотою на горищі. Доки одного дня в маєтку  з’являється її старший зведений брат Акіра, приречений успадкувати все майно й обов’язки їхнього роду. Хоч як дивно, та саме він стає її союзником. Між ними виникає сильний зв’язок. Зв’язок, якого не можуть допустити жорстокі бабуся й дідусь. І це протистояння доконечно змінить життя кожного члена родини. Бо Норі побачила світ, у якому, можливо, для неї все-таки знайдеться місце. Тому вона готова сперечатися й опиратися. Готова стати до бою, який, можливо, коштуватиме їй занадто дорого.

Лис В. С. Місяць, обмитий дощем : кн. малої прози : [збірка] / В. С. Лис. – Харків : Кн. клуб «Клуб сімейн. дозвілля», 2018. – 352 с.

Ця збірка різнобарвних, але водночас таких споріднених есеїв і новел про життя – немов букет зібраного восени листя. Серйозні, а інколи й іронічні роздуми про сенс щоденного буття й плин часу, про історичну долю України й таємниці людського серця Як відпустити минуле та не боятися нових зустрічей? Де черпати наснагу на кожен день? Як розпізнати поворотні моменти і навчитися не шукати підтексту у випадковостях? Треба просто радіти життю і дихати на повні груди! Натхненні історії з добрим гумором, прості, але такі важливі для кожного цінності, звичні й рідні для нас слова. Більшість есеїв і новел, що увійшли до цієї збірки, — автобіографічні. Це твори, над якими письменник працював протягом багатьох років передусім для того, аби увічнити події, що вразили його. 

Мартинюк С. Король дощу : [роман] / С. Мартинюк. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2022. – 160 с.

 «Король Дощу» – історія любові пари неідеальних людей в декораціях перших місяців ковідного карантину весни 2020-го року. Історія давніх образ, болісних досвідів і пошуків своєї ідентичності на тлі можливого кінця світу. Костя і Мар’яна – типові представники покоління зумерів, свідомість яких формувалася в епоху інтернету. Попри різні смаки, погляди на життя і соціальний статус, їхні почуття переросли в кількарічні стосунки. Раптовий спалах епідемії змусив героїв повернутися до батьківських стін і по-новому відкривати для себе спілкування з рідними, позначене травматичним спадком минулого. По-новому вписувати себе в тривожну реальність напівпорожнього Києва з його підпільними барами, панічними настроями в очах над масками і неможливістю планувати майбутнє. Можливо, настав час розібратися з собою, поки Король Дощу не зійшов на свій трон і жертви ще не знають, що вони жертви?

Новий роман Сергія «Колоса» Мартинюка – книжка про віднайдення втраченого і ціну, яку ми готові заплатити, аби змінити щось по-справжньому.

Меццалама К. Після дощу : [роман] / К. Меццалама ; з італ. пер. Л. Котляр. – Львів : Вид-во А. Антоненко, 2022. – 224 с.

Широко розлився Тибр, заливши Рим, околиці Вічного міста – словом, усю долину русла. Сталося це після страшної зливи. А до того було засушливе, надміру спекотне та довге літо… Бурхливу ріку, що неначе збунтувалася, тепер неможливо зупинити. Природній катаклізм руйнує усталене життя, зносячи на своїх хвилях минуле впорядковане й затишне життя усіх місцевих. Змінюється навіть географія. На цьому тлі розгортається драма подружжя Елени та Гектора, життя яких руйнується так само, як до того було поруйновано вщент відомий їм старий світ. Гине їх шлюб. Відправляючись у вимушену подорож, герої зустрінуть безліч людей, їх супроводжуватимуть тяжкі роздуми й незвичайні переживання. Переживання, що докорінно змінять самих Гектора та Елену. Наражаючись на численні пригоди, чоловік і жінка побачать перед собою найрізноманітніших персонажів – японку, яка пережила атомний вибух у Фукусімі, групу черниць, норвезького юнака, песика, мачистого грибника та ще бозна кого. Ці люди супроводжуватимуть героїв у їх подорожі та допомагатимуть у відкритті й розумінні нового світу.

Роман італійської письменниці, перекладачки та психотерапевта Кар’ї Меццалами «Після дощу» стосується важливих екзистенційних питань. Руйнація старого світу завжди болісно відображається на його мешканцях – людях, почасти неспроможних вклинитися у вир нових умов, зрозуміти сутність речей нового порядку. Злива, яка змиває за собою крихкі уламки старого світоустрою, змиває й багато доль різних людей, несучи їх у Тибр. І тим, хто вижив, доведеться наново вчитися жити…

Талан С.  Повернутися дощем : роман / С. Талан. – Харків : Кн. клуб «Клуб сімейн. дозвілля», 2016. – 448 с.

«Повернутися дощем» - це захоплива і тривожна книга, яка продовжує історію героїв роману «Оголений нерв». Світлана Талан дарує нам вражаючу подорож в зону бойових дій на сході України, де переплітаються трагічні події війни та особисті драми кожного героя.

Автор прекрасно використовує різні перспективи, щоб показати абсолютно всі куточки війни та калейдоскопічні людські історії. При цьому вона не створює жодної ілюзії про те, як тяжко бути у зоні бойових дій, як люди борються за виживання та залишаються вірними своїм ідеалам та переконанням. Описуючи реалії війни, Світлана Талан відверто показує, як важко їх зрозуміти з боку звичайних людей, які ніколи не стикалися зі смертю, з боєм, зі страхом втрати тих, кого кохають.

«Повернутися дощем» - це дуже важлива книга, яка розповідає про війну з точки зору людей, які її переживають. Вона змушує задуматися про те, як ця війна впливає на життя людей, як вона змінює їхні взаємини, як руйнує родинні зв'язки та дружбу. Ця книга дарує нам можливість бачити світ очима тих, хто змушений жити на передовій та пройти через важкі випробування війни. Вона наповнена глибокими емоціями, що залишаються з читачем на довгий час. Рекомендуємо прочитати всім, хто хоче зрозуміти, що війна - це не лише політика і статистика, а переважно - життя людей.

  Сосьє Ж. Дощило птахами : роман / Ж. Сосьє ; з фр. пер. І. Рябчій ; іл. Є. Зельмана. – Львів : Вид-во Анетти Антоненко, 2017. – 160 с.

Навіщо жінка-фотограф прямує до таємничого лісу? Хто такий Тед Бойчук? Як йому вдалося вижити під час жахливої катастрофи? Цього фотограф так і не дізналася, адже Бойчук помер якраз перед її прибуттям до маленького хутору посеред хащ. Два літні мешканці хутору – Том і Чарлі – ще не знають, що поява фотографа повністю змінить їхнє життя. Так само, як і поява іншої старенької леді... «Дощило птахами» (2011) – не лише масштабна історична драма, а й лірична оповідь про маленьких людей, які втекли від гомінкого світу у праліс. Надзвичайно зворушливий роман Жослін Сосьє відзначено премією «П’ять континентів Франкофонії» (2011), Літературною премією колежів, премією ім. Ренґе Літературної академії Квебеку, преміями «Франція-Квебек» та читачів «Радіо Канада», а також читацькою премією Книжкового салону у Монреалі (2012). Роман перекладено німецькою, шведською, англійською та нідерландською мовами.

Максимчук О. Світ у вулкані. Дощ-убивця : [повість]. [Кн. 2] / О. Максимчук ; намал. І. Михайлян. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2021. – 328 с.

Близнята Сонька і Марко Бруми та їхній однокласник Агава Мідний змушені боротися зі злом у реальному світі, який поступово заполоняють Сірі. Спочатку це огидна математичка Какунція, а потім ще й Сірий Кінь, який прибігає на шкільне подвір’я і нищить усе навколо. Також він намагається вбити стареньку Варвару — бабусю, з якою здружилася Сонька. Адже бабуся володіє таємними знаннями про фантастичні країни, де побували Марко, Сонька й Агава.

Одного дня Варвара зникає, і діти розуміють, що повинні врятувати її. А ще – звільнити від Сірих рідне місто, у якому поселився страх і люди перестали сміятися. Чи вистоять діти у двобої Добра і Зла, читайте у заключній книжці дилогії Ольги Максимчук «Світ у вулкані» - «Дощ-убивця».

 

 

Сонячні історії...

Пропонуємо вашій увазі добірку книжок, які мають яскравий, легкий і насичений зміст для  читання. Ці книги переносять читачів в атмосферу літнього тепла, пригод і кохання, допомагаючи забути про повсякденні справи і насолодитися літніми днями.

Русіна О. 34 сонячні дні і один похмурий : [повість : для мол. та серед. шк. віку] / О. Русіна ; намал. Н. Слєпцова. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2018. – 80 с.

Чи не кожен у своєму житті переживав якісь особливі пригоди під час літнього відпочинку на березі моря. І про це – нова повість Олі Русіної «34 сонячні дні і один похмурий». Дві дівчинки Анни: одна – приморська мешканка, друга вперше потрапила на літній відпочинок до моря – переживають дні напруженого знайомства, пригод, небезпек і зміцнення своєї дружби. Разом із Маркіяном, братом місцевої Анни, вони влаштовують детективне розслідування щодо чоловіка з чайками, борсаються в таємницях творчої молодості Анатолії та дядька Стефана, переживають смертельні небезпеки та мріють про ночівлю на старому маяку...

Винниченко В. К. Сонячна машина : роман / В. К. Винниченко. – Київ : Дніпро, 1989. – 620 с.

«Сонячна машина» - науково-фантастичний роман талановитого українського письменника Володимира Винниченка. Вперше твір був опублікований 1928 року. Події розгортаються на початку 20-х років минулого століття. Рудольф Штор створює фантастичну «сонячну машину». З її появою люди можуть отримувати їжу за допомогою сонячної енергії. Щоб добути «сонячний хліб», у сонячну машину треба покласти траву чи листя і пропустити сонячне світло, після чого оросити потом. Відтепер звичне життя змінилося, і люди починають боротися за «сонячну машину».

Нестайко В. З. Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків : казкові повісті / В. З. Нестайко ; мал. В. Ширяєва. – Київ : Веселка, 1988. – 365 с.

Карколомні пригоди й чарівні перетворення, загадкові зникнення й несподівані з’яви, сміх, веселощі, сльози, розпач – усе це химерно переплелося в іскрометній і вигадливій повісті-казці Всеволода Нестайка.

 

Кримська Н. Чарівні пригоди на Сонячному півострові : [для мол. шк. віку] / Н. Кримська ; худож.-іл. Л. Мартинюк. – Київ : Гамазин, 2020. – 84 с.

А ви вірите в чудеса? Думаю, що так. А ось два брати з міста дощів і кам’яних левів не вірили, поки випадково не натрапили у своїй кімнаті на... кого б ви думали? Фею!Фея Еліша з чарівного Сонячного півострова потрапляє із казкового у реальний світ людей і, творячи добро, зустрічає нових друзів.А потім ті друзі опиняться у казці. У якій? А хоч би й про трьох поросят! І це ще не все, там ще й дракон буде, і чудернацькі овочі-фрукти, і русалоньки з єдинорогом! Казка оживає, мерщій пірнаймо в неї.

Коскі О. Сонячна система: путівник для туристів / О. Коскі, Д. Ґрцевич ; Міжгалакт. турист. бюро ; іл. С. Томаса ; [пер. з англ. Г. Яновської]. – Харків : Жорж, 2019. – 240 с. :

 

Поважний науковий багаж і рушійна сила уяви - два складники чудово проілюстрованого путівника нашою Сонячною системою. "Сонячна система: путівник для туристів" - незамінна книжка у валізі кожного космічного мандрівника. У ній ви знайдете всю важливу інформацію про майбутню подорож, зокрема про те, як дістатися до того чи іншого місця Сонячної системи й що робити після прибуття. Не знайти кращої книжки для шукачів космічних пригод і тих, кого в космічних подорожах захоплює наука. Не шукайте інших путівників, не чекайте іншої нагоди - ваша ракета вже готова до старту!

 Корнійчук Н. Ф.Сонячна борозна / Н. Ф. Корнійчук. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2008. – 516 с.

«Сонячна борозна» – книга про історію села Прилуцьке (Ківерці) і ряду сіл Ківерцівського р-н. Волинської обл. В центрі сюжету село Ківерці (Прилуцьке), якому сповнилося більше тисячоліття з часу заснування.

І знову класика з полиць іде до нас...

Іван Котляревський (1769–1838) – класик нової української літератури, письменник, драматург, перекладач, військовий, просвітитель, громадський діяч.  З його поеми «Енеїда» фактично розпочалося формування літературної української мови на основі живої народної мови.

Топ-10 фактів про життя та творчість Котляревського:

1. Із 1796 до 1808 року Котляревський перебував на військовій службі. Брав участь у задунайському поході російської армії під час російсько-турецької війни. Отримав чин капітана та орден святої Анни за виявлену хоробрість у боях та виконання дипломатичних доручень.

2. Уперше «Енеїда» була видана без відома автора 1798-го видавцем Максимом Парпурою. Іван Котляревський розлютився через це, тому присвятив видавцеві декілька рядків у наступній частині «Енеїди»:

Якусь особу мацапуру

Там шкварили на шашлику,

Гарячу мідь лили за шкуру

І розпинали на бику:

Натуру мав він дуже бридку,

Кривив душею для прибитку.

Чужеє оддавав в печать;

Без сорома, без Бога бувши

І восьму заповідь забувши.

Чужим пустився промишлять

Перше видання «Енеїди» Івана Котляревського.

Повністю поема вийшла 1842-го тільки після смерті письменника.

3. Імператор Олександр I зберігав «Енеїду» із автографом Котляревського. А примірник твору також був в особистій бібліотеці Наполеона I Бонапарта.

4. 1810-го року Іван Котляревський після військової служби повернувся у Полтаву. Тут зайняв посаду наглядача Будинку для виховання бідних дворян. Одним із вихованців Івана Петровича у закладі став Михайло Остроградський, у майбутньому − провідний математик, механік і фізик, а також український живописець Аполлон Мокрицький, учень Карла Брюллова і товариш Тараса Шевченка.

5. За наказом князя Якова Лобанова-Ростовського 1812-го року офіцер Котляревський сформував 5-й Український кінний козачий полк. Із завданням він впорався за три тижні. Однією з його умов було збереження підрозділу як постійного козацького війська. Але обіцянки царський уряд не виконав.

6. 1816-го Котляревського призначили директором Полтавського театру. Він близько товаришує з актором-кріпаком Михайлом Щепкіним, який виступав у складі трупи Штейна, що гастролювала у Полтаві. Згодом допомагає викупити актора з кріпацтва.

Портрет і фото Михайла Щепкіна.

7. 1819-го Іван Котляревський написав для полтавського театру п’єсу «Наталка Полтавка» і водевіль «Москаль-чарівник», які стали основою започаткування нової української драматургії. А Микола Лисенко створив оперу «Наталка-Полтавка».

8. 1818-го полтавець став членом масонської ложі «Любов до істини» разом з Сергієм Волконським та Семеном Кочубеєм, де обговорювалися політичні питання. Іван Петрович виконував роль «витія» (оратор);

9. У Котляревського була таємна покровителька. Науковці припускають, що це була Варвара Рєпніна − дружина генерал-губернатора Миколи Рєпніна. Вона замовила Котляревському перекласти з французької роботу Дюкена для Полтавського інституту шляхетних дівчат. Три томи по 500 сторінок літератор перекладав 15 років.

Портрет Варвари Рєпніної

10. Помер Іван Котляревський 10 листопада 1838 року. Прямих нащадків він не залишив. Незавдовго до смерті письменник відпустив на волю шістьох кріпаків. А дім у Полтаві на Івановій горі заповів своїй економці – унтер-офіцерській вдові Мотрі Векливечивій.