Під парасолькою гарної книги…

Дощ у літературі – це ніколи не просто погода, а особливий інструмент, яким автори майстерно перебирають струни людської душі. У класичних романах осіння злива часто стає дзеркалом внутрішньої кризи героя, підкреслюючи його самотність, тугу або глибокі роздуми. Натомість у поезії теплий травневий дощ зазвичай символізує довгоочікуване очищення, відродження природи та надію на нові починання. Рядки, просякнуті вологою та ароматом прибитого водою пилу, здатні створити неповторну атмосферу затишку, яка змушує читача сильніше загорнутися в плед. Тож відкриваючи наступну книгу під шурхіт крапель за вікном, придивіться уважніше: можливо, цей літературний дощ змиває минуле персонажа, готуючи його до крутого повороту долі…

Ґрімальді В. Аромат щастя найсильніший під час дощу : [роман] / В. Ґрімальді ; пер. з фр. І. Серебрякова. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2025. – 416 с.

Полін – молода жінка, чиє життя здавалося ідеальним, аж поки одного дня її чоловік Бен не вирішив піти. Охоплена відчаєм, але не готова здатися, вона вирішує повернути кохання всього свого життя. Щодня Полін пише Бену листи, у яких згадує їхнє спільне минуле: від першої зустрічі до народження сина, від найщасливіших митей до перших тріщин у стосунках. Вона прагне нагадати йому про той шалений аромат щастя, який вони колись розділяли. Разом із сином Полін вирушає на літо до затишного будинку своїх батьків в Атлантичних Піренеях. Очищаючи старий сад, спілкуючись із ексцентричними, але люблячими родичами та заново відкриваючи саму себе, вона намагається зрозуміти: чи можна склеїти розбите серце? І чи справді щастя ховається у поверненні до минулого, чи, можливо, воно чекає на неї попереду, навіть якщо зараз іде дощ?

Гуменюк Н. Жінка дощу : [оповідання] / Н. Гуменюк. – Харків : Фоліо, 2025. – 350 с.

У центрі сюжету – доля жінки, чиє життя нагадує мінливу та непередбачувану дощову погоду. Це глибока, психологічна та водночас неймовірно поетична історія про кохання, зраду, втрату та відродження. Головна героїня проходить крізь складні життєві випробування, де кожен удар долі загартовує її дух. У її житті є місце для таємниць минулого, непростих стосунків із близькими та пошуку справжньої, нефальшивої любові. Дощ у романі стає не просто тлом для подій, а повноцінним символом – він і очищує від старого болю, і змиває маски з людей, і приносить оновлення, даруючи надію на нове щастя. Це історія про те, як важливо залишатися вірною собі, навіть коли весь твій світ руйнується, і як попри всі зливи життя знайти в собі сили засяяти знову

Гуменюк Н. П.  І дощ не змиє всі сліди : роман / Н. П. Гуменюк. – Харків : Кн. клуб «Клуб сімейн. Дозвілля», 2023. – 240 с.

Це перша частина дилогії – друга книга «Тінь командора» наразі в роботі, до кінця року має бути опублікована. В Олянівці Лізу Яремко знали як фельдшерку і дбайливу матір маленької дівчинки. Доля жорстоко обійшлася із жінкою. Лізина донька вмирає. А незабаром на цвинтарі, біля могили дівчинки, знаходять тіло самої Лізи. Поліція переконана: це самогубство. Але амбітна журналістка Рута Ружин вважає інакше. Розслідувати цю загадкову історію її запрошує молодий і харизматичний чоловік Святослав. Він упевнений: хтось гальмує справу й заплутує сліди. Кому ж заважала проста сільська фельдшерка, вихована в дитбудинку? Згодом стає відомо, що Ліза не була сиротою. Її справжнє ім’я – Ізабель, а батько жінки – кубинець. Рута починає розмотувати клубок сімейних таємниць та небезпечних пристрастей. Усе це наче сюжети із захопливого кіно. І Рута ще не знає, яка роль у цій картині відведена їй та Святославові, що старанно приховує власну таємницю…

Леммі А. П’ятдесят слів для дощу : роман / А. Леммі ; пер. з англ. С. Зубченко. – Київ : РМ, 2024. – 472 с.

Японія, 1948 рік. Одинадцятирічну Норико (Норі) Камацу, позашлюбну доньку японської аристократки та чорношкірого американського солдата, матір залишає на порозі маєтку її суворих дідуся й бабусі. Для заможної та традиційної родини Камацу, яка понад усе цінує чистоту імператорської крові та репутацію, Норі стає живим символом ганьби та поразки країни у війні. Бабуся й дідусь замикають дівчинку на горищі, піддають її жорстоким процедурам «відбілювання» шкіри та змушують коритися єдиному правилу: бути невидимою і мовчазною. Норі приймає свою долю, вірячи, що вона заслуговує на таке ставлення. Все змінюється, коли в маєток приїжджає її законний зведений брат Акіра - спадкоємець роду, талановитий скрипаль і людина з добрим серцем. Попри жорсткі заборони дорослих, між Норі та Акірою виникає неймовірно міцний зв'язок. Брат відкриває для неї світ музики, свободи та показує, що вона варта любові. Ця прихильність стає для Норі порятунком, але водночас запускає ланцюг подій, які назавжди змінять життя родини Камацу.

Вербич В. О.  За ширмою дощу : поезії / В. О. Вербич. – Луцьк : Терен, 2010. – 100 с.

«За ширмою дощу» - це відома поетична збірка українського письменника, літературного критика й журналіста Віктора Вербича, видана у 2010 році у луцькому видавництві «Терен». Лірика Віктора Вербича відзначається філософським осмисленням буття, глибоким психологізмом, мотивами пошуку гармонії та духовного осяяння. Метафора «дощу» слугує своєрідним фільтром, що відсіює буденність і допомагає герою зазирнути вглиб людської душі й вічності.

Мартинюк С. Король дощу : [роман] / С. Мартинюк. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2022. – 160 с.

Ось лаконічна та інтригуюча анотація до роману українського письменника Сергія Мартинюка (відомого також за творчим псевдонімом Сергій Мартинюк-Грек) «Король дощу». Це глибокий, філософсько-драматичний твір, який поєднує в собі елементи психологічної прози та гостросоціальних роздумів. У центрі оповіді – історія людини, яка намагається втекти від свого минулого, суспільних очікувань та самої себе. Головний герой опиняється у просторі, де дощ стає не просто природним явищем, а повноцінним персонажем, символом очищення, смутку та неминучих змін. «Король дощу» - це метафоричний образ лідера або ж, навпаки, відлюдника, який здатний бачити і відчувати світ глибше за інших, але платить за це ціну абсолютної самотності. Через призму дощових днів, спогадів та випадкових (чи доленосних) зустрічей герой переосмислює свої життєві вибори, втрачені можливості, кохання та власне призначення. Роман піднімає гострі питання про те, як залишатися вірним собі, коли зовнішній світ тисне своїми правилами, і чи можливо змити минулі помилки, якщо вони вже вкорінилися в душі.

Меццалама К.  Після дощу : [роман] / К. Меццалама ; з італ. пер. Л. Котляр. – Львів : Вид-во А. Антоненко, 2022. – 224 с.

Після затяжного, спекотного й засушливого літа внаслідок страшної зливи Тибр розливається, виходить із берегів, заливаючи Рим і всю долину русла. Річка перетворюється на нездоланну перешкоду, географічну межу, і все, що раніше здавалося таким знайомим й упорядкованим, несподівано стає чужим та загрозливим. Ось на такому тривожному й небезпечному кліматичному тлі Елені та Гекторові доводиться усвідомити, що їхньому шлюбу, а разом із ним – і світові, у якому вони досі жили, настав кінець. Їхня вимушена подорож стає джерелом роздумів, переживань, зустрічей, що так чи інакше вплинуть на глибокі зміни в них обох.

У цій історії, сповненій напружених пригод, читач познайомиться з численними персонажами – дітьми Елени та Гектора, загадковим мачо-грибником, японкою, що вижила після атомної аварії у Фукусімі, спільнотою черниць, юнаком-норвегом, песиком і багатьма іншими, - котрі супроводжуватимуть головних героїв у їхньому сповненому небезпек відкритті нового світу.

Поєднання приватної драми подружжя із тлом довкілля, яке перебуває на грані катастрофи, перетворює книжку на крик про допомогу і водночас – на заклик до надії. Адже саме тоді, коли все летить шкереберть, людина знаходить нові способи спільного існування, у ній прокидається бажання творити, чинити спротив, уявляти майбутнє, боротися і любити.

Талан С. Повернутися дощем : роман / С. Талан. – Харків : Кн. клуб «Клуб сімейн. Дозвілля», 2016. – 448 с.

Чи була Настя готова до того, що чекало на неї, коли їхала з вантажем волонтерської допомоги для добровольців «Айдару»? Чи Геник та Уля сподівалися зустрітися живими по той бік Іловайського котла. Чи Богдана Стефанівна вірила, що колись знову збереться разом велика родина, яку, наче поле соняхів, перепахала війна? Щоб вижити, треба навчитися бачити у приціл ворога, а не живу людину. Проте одного разу ти побачиш там з дитинства знайомі риси…

 

Теплі історії...

Людська теплота – це, мабуть, найдивовижніша аномалія нашого всесвіту. Вона не підпорядковується законам термодинаміки: коли ти нею ділишся, у тебе самого її не меншає. Навпаки, її стає вдвічі більше. Це не той вогонь, що палить чи вимагає багато палива. Це тихе, рівне світло всередині людини, яке здатне зігріти іншого навіть на відстані. Людська теплота рідко буває гучною. Вона не потребує пафосних промов чи грандіозних жестів. Вона проявляється у дрібницях, які ми часто сприймаємо як належне, але без яких миттєво починаємо емоційно мерзнути… Тема «людського тепла» (або душевної теплоти) неймовірно глибока, адже вона лежить на стику художньої літератури, психології, філософії та навіть нейробіології.

Гербіш Н. Теплі історії до шоколаду / Н. Гербіш. – Київ : Брайт Стар Паблішинг, 2014. – 144 с.

«Теплі історії до шоколаду» - це затишна, атмосферна та неймовірно світла збірка короткої прози від української письменниці Надійки Гербіш, яка здатна зігріти душу навіть у найхолодніший день. У цій книжці немає гостросюжетних детективних ліній чи вихору бурхливих пристрастей. Натомість авторка запрошує читача у подорож світом маленьких життєвих радостей, щирих почуттів та щоденних див. Це історії про любов, пошук себе, родинне тепло, вірну дружбу, спогади та мрії, які збуваються тоді, коли на них найменше чекаєш. Головними «персонажами» тут часто стають речі, що створюють неповторний затишок: горнятко гарячого шоколаду з корицею; аромат свіжоспеченого печива; шелест сторінок старої книги; стук дощу по підвіконню та теплі розмови до світанку.

Дерманський С. Жменька тепла для мами : [казкова повість : для дітей мол. та серед. шк. віку] / С. Дерманський ; [худож. А. Сурган]. – Івано-Франківськ : Маґура, 2024. – 80 с.

«Жменька тепла для мами» - це зворушлива, глибока та неймовірно світла повість-казка відомого українського дитячого письменника Сашка Дерманського, яка тонко балансує між чарівним фентезі та важливою психологічною притчею.

Сюжет розгортається у дивовижному місті, де панує вічний холод і крига, а людські серця поступово черствіють під владою жорстокого правителя – пана пристрастей і морозу. Головна героїня, маленька й відважна дівчинка Влада, опиняється перед страшним випробуванням: її мама важко захворіла, і єдине, що може її врятувати – це справжнє, щире тепло. Щоб розтопити кригу навколо маминого серця та повернути радість у свій дім, Влада вирушає в небезпечну подорож, готову протистояти самому лютому холоду.

Ця історія – не просто казкова пригода. Це глибока метафора про те, як важливо зберігати внутрішнє світло, коли навколо панує темрява.

Корнійчук Н. Ф. Теплий трунок живиці : літ.-критич. ст., есе, поезія / Н. Ф. Корнійчук. – Луцьк : Надстир’я, 2019. – 252 с. 

«Теплий трунок живиці» - це самобутня, глибока та сповнена життєвої мудрості збірка поезій (та прозових мініатюр) української авторки Ніни Корнійчук. Книга є щирою сповіддю душі, яка тонко відчуває красу рідного краю, біль втрат та велич людських почуттів. Назва збірки є глибоко символічною. Живиця – це цілюща смола, що витікає з пораненого дерева, заліковуючи його рани. Так і творчість письменниці стає тим самим «теплим трунком» - ліками для душі читача, які допомагають загоїти життєві рубці, повернути віру в добро та віднайти внутрішню гармонію. Уся збірка просякнута неповторним колоритом, любов’ю до батьківської хати, коріння та витоків, з яких починається людина.

Смаль Ю. Теплі історії з корицею : повість / Ю. Смаль. – Київ : Брайт Стар Паблішинг, 2015. – 128 с.

«Теплі історії з корицею» - це надзвичайно затишна, душевна та «смачна» збірка малої прози від української письменниці Юлії Смаль. Книга увійшла до відомої серії «Теплі історії», яка вже встигла стати справжнім літературним брендом для тих, хто шукає у читанні розраду та внутрішній спокій. Кориця – це особлива пряність. Вона асоціюється з домашньою випічкою, гарячим ранковим напоєм, зимовими святами та особливим відчуттям безпеки й комфорту. Саме такими є й оповідання Юлії Смаль. Вони приправлені легкою ностальгією, дрібкою життєвої мудрості, солодкими спогадами та, головне, безмежною любов'ю до людей. На сторінках цієї книги ви не знайдете штучного пафосу чи голосних драм. Авторка майстерно змальовує прості життєві сюжети, повз які ми часто проходимо у буденній метушні.

Теплі історії про дива, коханих і рідних : [зб. оповідань] / [під ред. Ю. Шутенко]. – Київ : Брайт Стар Паблішинг, 2015. – 144 с.

«Теплі історії про дива, коханих і рідних» - це особлива, неймовірно зворушлива збірка короткої прози, яка об'єднала під однією обкладинкою твори різних українських авторів. Книга стала перлиною популярної серії «Теплі історії», що покликана повертати віру в добро, щирість та справжні людські цінності. Ця збірка – мозаїка з життєвих історій, кожна з яких присвячена найважливішому, що є в житті кожної людини: міцним родинним зв'язкам, трепетному коханню та маленьким дивам, які трапляються з нами щодня, варто лише навчитися їх помічати.

  Теплі родинні історії : [зб. оповідань] / [упоряд. О. Поліщук]. – Київ : Брайт Стар Паблішинг, 2017. – 168 с.

«Теплі історії про дива, коханих і рідних» - це особлива, неймовірно зворушлива збірка короткої прози, яка об'єднала під однією обкладинкою твори різних українських авторів. Книга стала перлиною популярної серії «Теплі історії», що покликана повертати віру в добро, щирість та справжні людські цінності.  Ця збірка – мозаїка з життєвих історій, кожна з яких присвячена найважливішому, що є в житті кожної людини: міцним родинним зв'язкам, трепетному коханню та маленьким дивам, які трапляються з нами щодня, варто лише навчитися їх помічати.

Черній С.  Теплі історії мрійника : [оповідання] / С. Черній. – Київ : Брайт Стар Паблішинг, 2015. – 176 с.

«Теплі історії мрійника» - це дебютна, дивовижно поетична та натхненна збірка малої прози від українського мандрівника, блогера та письменника Святослава Чернія. Книга вийшла у світ у межах популярної серії «Теплі історії» й одразу знайшла відгук у серцях тих, хто не боїться дивитися на світ крізь призму романтики та віри в чудеса. Ця книжка – не просто збірка оповідань, а справжній маніфест романтизму та подорожей. Головний герой, той самий Мрійник, мандрує містами й країнами, але головне – він мандрує закутками людських душ. Його історії пахнуть кавою у затишних європейських кав'ярнях, приправлені шумом прибою, шелестом осіннього листя під ногами та світлом нічних ліхтарів.

Вернигора Л. Теплий дощ у дорогу : роман, повісті, оповідання / Л. Вернигора. – Київ : Дніпро, 1990. – 461 с.

«Теплий дощ у дорогу» - це відома збірка повістей та оповідань українського письменника Леоніда Вернигори. Книга висвітлює теми моралі, людських взаємин, праці та нелегкої долі.

І знову класика з полиць іде до нас…

Леонід Глібов (1827–1893) – видатний український байкар, поет та видавець, який написав понад 100 байок

Народився Леонід Глібов на Полтавщині. Його батько, Іван Назарович, працював управителем поміщицького маєтку. Мати, Орина Гаврилівна, була освіченою, багато читала, любила театр. Вона стала першою вчителькою маленького Льолика (так лагідно його називали в родині). Л. Глібов був хворобливою дитиною. Змалку він захоплювався квітками, за це до нього приліпили жартівливе привітання: «Здоров був, Льолику, квітчастий королику!». Вірші почав писати російською мовою під час навчання в Полтавській гімназії. У 1846 році він відібрав п’ятдесят найкращих своїх віршів і на початку наступного року видав у Полтаві їх окремою книжечкою, давши їй назву «Стихотворения Леонида Глебова 1845 и 1846». Замість похвали й позитивних відгуків, учень був викликаний інспектором гімназії І. І. Боровиковським для винесення догани за видання книжки без відома дирекції гімназії.

З 1861 р. він почав видавати газету «Черниговский листок»: йому доводилося бути і редактором, і автором, і коректором. Глібов-редактор порушував у газеті важливі проблеми того часу, зокрема жіночої освіти, викладання рідною мовою тощо. Свої дописи вміщував під псевдонімом Простодушний, також підписувався як Дідусь Кенир, Капітан Бонвиван, П.Сонін. «Черниговский листок» проіснував до 1863 p., коли Валуєвським циркуляром було заборонено українську мову. Глібов був двічі одружений, рідних дітей не мав. Перший шлюб з дочка протоієрея Параскева Бордонос щасливим не став. Дружина віддавала перевагу світським розвагам, неодноразово зраджувала байкаря, а їх семирічна донька Ліда померла. Через кілька років дружина також пішла з життя. Довгих 11 років Глібов жив сам. Та через деякий час закохався у свою економку Параскеву, одружився, всиновив її 13-річного сина. А коли Леоніду було за 50 – дружина народила сина Сергія. Але дитина померла. Глібов важко переживав цю втрату, сили покидали тіло, здоров’я було підірване. Леонід Глібов працював викладачем у Чернігівській чоловічій гімназії. Учні завжди з повагою відгукувалися про свого вчителя, знали напам’ять його байки. Відомий байкар був учителем Петра Антоновича Косача − батька Лесі Українки. Поетеса в дитинстві також зачитувалася його творами. За зв’язки з членом підпільної організації «Земля і воля» І. Андрущенком у 1863 р. Глібова було позбавлено права вчителювати, встановлено над ним поліцейський нагляд.  Лише через п’ять років Глібов виклопотав посаду завідувача земською друкарнею. За п’ять років без роботи він мав удосталь часу на самоспоглядання.

Хвороба серця й астма підірвали здоров’я Леоніда Івановича. У останні роки життя він втратив зір, але продовжував писати під лінійку з лупою. За п’ять днів до смерті поет продиктував близькому приятелеві останню байку «Огонь і Гай», якій судилося стати своєрідним заповітом байкаря. Помер він на 66-му році життя від астми і хвороби серця. Залишив Глібов великий доробок: 107 байок українською мовою, 43 поезії, 27 віршованих загадок, 12 акровіршів, двох казок, поем і комедій, які дуже подобаються дітям.

На місці його будинку у Чернігові встановлено пам’ятний знак.

Вишивана сповідь української душі…

      Вишиванка - це не просто одяг,  це своєрідний генетичний код, вишитий нитками на полотні. Кожен хрестик, кожен закрутистий орнамент – то не випадкові візерунки, а зашифровані молитви про долю, здоров’я та кохання. У стінах бібліотеки ми зберігаємо пам’ять у книгах, а вишиванка зберігає її у кожному стібку, розповідаючи без слів про силу роду та глибину української душі. Одягнути вишиванку – це ніби обгорнути себе невидимим оберегом, що єднає нас із корінням. Вона пахне рідним домом, чебрецем і теплом материнських рук. У наш час вона стала символом незламності та ідентичності, нашою «м’якою силою», яка демонструє світові неймовірну естетику українського буття. Це жива традиція, що не припадає пилом на полицях історії, а гордо крокує вулицями, розквітаючи новими барвами у серці кожного, хто шанує своє походження.

Талан, С. Її вишиване життя : роман / С. Талан. - Харків : Кн. клуб «Клуб сімейн. Дозвілля», 2024. – 320 с.

Це не просто біографічний роман, а глибока та чуттєва присвята жінці, чиї руки створювали справжні шедеври, - легендарній майстрині Ганні Вінницькій. Світлана Талан, майстер «реальних історій», проводить читача тернистим шляхом героїні, де кожен життєвий етап стає новим узором на її власному полотні долі. Через поневіряння, війни та особисті втрати Ганна проносить головну справу свого життя - мистецтво вишивки, що стає для неї і ліками від розпачу, і способом зберегти українське слово в часи забуття. Книга розкриває магію створення орнаментів, де кожен колір – то не просто фарба, а відтінок людських емоцій: від чорного болю втрат до червоної любові, що перемагає все. Авторка майстерно вплітає в художню канву історичні факти, показуючи, як через голку та нитку передається незламність цілого народу. Це історія про те, як важливо залишатися вірним своєму покликанню, навіть коли світ навколо руйнується, і як звичайна сорочка може стати святинею, що тримає зв’язок між поколіннями.

Бебешко Л.  Українська вишиванка : мальовн. узори, мотиви, схеми крою / Л. Бебешко. – Харків : Кн. клуб «Клуб сімейн. Дозвілля», 2018. – 127 с.

Це видання – справжня знахідка для тих, хто прагне не просто милуватися красою української сорочки, а й власноруч доторкнутися до мистецтва її створення. Лідія Бебешко, знана дослідниця та майстриня, пропонує читачеві ґрунтовний путівник світом традиційної вишивки. Книга поєднує в собі глибоку пошану до автентики та практичну цінність, стаючи містком між старовинними техніками та сучасним гардеробом. Авторка детально аналізує багатство орнаментики, притаманне різним регіонам України, розкриваючи значення символів та магію поєднання кольорів.

Вишиванка для сонечка : зб. творів сучас. укр. авт. для дітей / [уклад. Е. І. Заржицька ; худож. Е. О. Гринько]. - Харків : Юнісофт, 2018. - 224 с.

Ця яскрава та тепла книга – ідеальне знайомство малечі з національним символом через слово. Збірка об’єднала під своєю обкладинкою вірші, оповідання та казки кращих сучасних українських письменників, які простою та цікавою мовою розповідають дітям про значення вишитої сорочки. Кожен твір у книзі – це маленька подорож у світ традицій, де вишиванка постає не лише як святковий одяг, а як магічний оберіг, сповнений любові та світла.

Жадан С. В. Вишиваний. Король України : лібрето опери / С. В. Жадан. – Чернівці : Меридіан Черновіц, 2020. – 112 с.

Це не просто літературний твір, а лібрето до сучасної опери, присвячене одній із найзагадковіших постатей української історії XX століття – ерцгерцогу Вільгельму фон Габсбургу. Австрійський принц, який обрав українську ідентичність, отримав прізвисько Василь Вишиваний за свою любов до нашої сорочки, яку завжди носив під військовим мундиром. Сергій Жадан майстерно перетворює історичні факти на динамічне та глибоке полотно, де вишиванка стає символом свідомого вибору, честі та вірності ідеї.

Горбачук Л. А. Розстріляні вишиванки : оповідання для дітей сер. та шк. віку / Л. А. Горбачук. – Луцьк : ПП Іванюк В. П., 2010. – 80 с.

Ця збірка оповідань для дітей середнього та старшого шкільного віку – це болюча, але необхідна подорож у часи, коли за українську ідентичність доводилося платити найвищу ціну. Книга присвячена подіям, пов’язаним із національно-визвольними змаганнями та репресіями, де вишиванка стає не просто елементом одягу, а справжнім прапором незламності. Через долі підлітків та їхніх родин авторка показує, як звичайна вишита сорочка перетворювалася на символ вірності Батьківщині, за який вороги могли кинути за ґрати або навіть позбавити життя

Чумарна М.  Вишивання долі : символіка і техніка шитва / М. Чумарна. – Львів : Апріорі, 2015. – 88 с.

Ця книга – не просто посібник з рукоділля, а справжнє дослідження генетичного коду української нації, закарбованого в орнаментах. Відома письменниця та дослідниця традиційної культури Марія Чумарна запрошує читача у захопливу подорож світом народної символіки, де кожен стібок має значення, а кожен візерунок – це молитва або оберіг.

Радзіх С. «Слова у вишиваних сорочках» : сценарії позакл. заходів / С. Радзіх, Г. Злепко. – Тернопіль : Підруч. і посіб., 2010. – 112 с.

Ця збірка – практичний посібник для вчителів, вихователів та організаторів виховної роботи, який допоможе перетворити звичайне шкільне свято на глибоке занурення в українську культуру. Книга містить авторські напрацювання, спрямовані на патріотичне виховання та формування національної свідомості молоді через красу слова та традиції вишивки.

Книги зі смаком чаю…

        Книги зі смаком чаю – це особлива категорія літератури, яка огортає затишком, надихає на філософські роздуми та занурює у багатовікові традиції. Пропонуємо добірку творів, з якими ваше читання стане по-справжньому теплим, смачним та атмосферним…

     Лім Р. Магічна чайна крамничка Ванесси Ю в Парижі / Р. Лім ; [пер. з англ. Б. Синякевич та І. Веремій]. – Харків : Vivat, 2022. – 320 с.

        Дар передбачення видається для Ванесси справжнісіньким прокляттям, тож вона понад усе прагне його позбутися. Навіть відмовилася від чаю на користь кави, щоб уникати дивних натяків долі на споді чашок і в чайних листочках. Дівчина почувається винною від того, що з людьми навколо трапляються нещастя. Не кажучи вже про власні невдачі, особливо в коханні… Якось вона наважується покинути Каліфорнію та вирушає до Парижа на запрошення тітки. Оце й воно – шанс на нове життя та спроба навчитися контролювати свої здібності! У затишній чайній крамничці Ванесса знаходить спокій… і не тільки. Та чи зможе вона остаточно опанувати свій дар і впоратися з настирливою долею? Хіба можна змінити те, що зірки вже визначили за нас?

      МакДоналд М. Джуді Муді та королівське чаювання : [повість : для мол. шк. віку] / М. МакДоналд ; іл. П. Рейнолдса ; з англ. пер. Н. Ясіновська. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2022. – 160 с.

       Книжка «Джуді Муді та королівське чаювання» запрошує у пригоду, де фантазія стикається з родинними таємницями. Історія грайливо підводить до відповіді на запитання, ким насправді можна себе вважати – навіть якщо мрії сягають Букінгемського палацу. У чотирнадцятій частині серії Джуді Муді дізнається дивовижну річ: колись її предки жили в Англії. Нотатки дідуся розпалюють уяву, і думка про можливу спорідненість із королівською родиною миттєво захоплює героїню. Пурпуно-королівський настрій штовхає Джуді будувати плани, у яких є місце і палацам, і пишним чаюванням. Та водночас з’являється сумнів: а що, як у родинному дереві не все так блискуче? Пошуки правди перетворюються на справжню таємницю, яку хочеться надійно сховати, особливо від допитливої Джесіки Фінч-Зрадинч. Оповідь зберігає динамічний темп і фірмовий гумор серії «Джуді Муді». Атмосфера легка, іронічна й наповнена яскравими образами, а головна героїня постає мрійливою, імпульсивною та дуже щирою у своїх бажаннях. Саме це поєднання робить історію захопливою для читання.

      Діброва В. Чайні замальовки : оповідання / В. Діброва. – Київ : Пульсари, 2012. – 196 с.

     До нового збірника Володимира Діброви «Чайні замальовки» увійшло двадцять текстів приблизно одного обсягу та жанру: невеликі монологічні історії від першої особи. Чимало з них читачам Діброви вже відомі: їх друкували «Критика», «Четвер. Але під однією обкладинкою ці короткі історії здобули спільний контекст і драматургію. Всіх їх, так чи так, пов’язують три класичні єдності: місця, часу та дії, а крім того, єдність романтична: тут один авторський герой. Усіх їх розказано від першої особи – перекладача-українця, якого доля закинула до Америки.

       Москалець К. Келія чайної троянди, 1989-1999 : щоденник / К. Москалець. – Львів : Кальварія, 2001. – 204 с .

       Ця книга – це щоденник одного року (1999), прожитого подалі від шуму мегаполісів, у старій хаті, яку автор називає Келією Чайної Троянди. Тут час тече інакше. Тут немає дедлайнів, політики чи метушні. Костянтин Москалець, поет-філософ і відлюдник, запрошує читача у свій світ тиші. Це світ, де найважливішими подіями стають зміна пір року, потріскування дров у грубці, аромат вишуканого чаю, прочитана сторінка мудрої книги чи споглядання снігопаду. Це інтимна розмова про те, як зберегти себе у шаленому ритмі сучасності. Автор ділиться думками про творчість, Бога, літературу і просте людське щастя, яке ховається в деталях. «Келія» - це прихисток для душі, книга-терапія, яка вчить бачити красу в буденному і чути власний внутрішній голос. Це проза, що звучить як музика, і пахне як осінній сад.

       О’Нілл К. Свято Чайних Драконів : [графічний роман] / К. О’Нілл ; [пер. з англ. Я. Стріхи] ; іл. К. О’Нілл. – Київ : Рідна мова, 2021. – 136 с.

      Ця чарівна нова історія з фантазійного світу К. О’Нілл завоює серця нових читачів і потішить давніх фанатів драконів. Вона сповнена тепла і див, тож зігріє вам серце, як чашечка улюбленого гарячого напою.

       Скотт  Г. Зайці стрибунці. Чайний будиночок : [казка] / Г. Скотт ; пер. з англ. О. Осмоловської ; іл. П. Кернік. – Київ : КМ-БУКС, 2019. – 128 с.

    Знайомтеся: четверо зайців-стрибунців, крихітні іграшки, що мешкають у затишному чайному будиночку. Їх подарували маленькій Стіві саме тоді, коли вона найбільше потребувала друзів. Як і водиться у казках, іграшкові зайчики мають таємницю: вони оживають, щойно Стіві кудись іде! Відкривайте «Чайний будиночок» - і зустрічайте чотирьох маленьких зайців-стрибунців з їхніми великими ідеями.

 

МАМА – Берегиня роду та душі…

День матері – це чудова нагода зробити маленький подарунок: мамі, близькій жінці або собі. Ми зібрали 10 книжок, у яких багато тепла, життєвої мудрості, психології, тонкого гумору та простих радощів занурення у цікаву історію. Це тексти про материнство й жіночий досвід, втім, не лише. Тут і поезія, і щоденники, і сильна проза – книжки, з якими гарно вдасться відпочити чи наповнити себе натхненням або новими враженнями!

Адачі К. Лінива геніальна мама. Як встигати найважливіше й залишати час для себе / К. Адачі ; передм. Е. Фріман ; пер. з англ. І. Павленко. – Київ : Наш Формат, 2023. – 208 с.

«Лінива геніальна мама» - це надзвичайно зворушлива та влучна книга, яка торкається складнощів материнства, протистояння тиску суспільства та пошуку власного шляху. Авторка майстерно передає емоції, описуючи не лише радощі, але й виклики, з якими стикаються мами. У книзі описано 13 принципів, де авторка відверто ділиться зі своїми переживаннями, що робить її історію близькою та зрозумілою. Ця книга надихає на те, щоб прийняти свої недосконалості і знайти баланс між особистими потребами і вимогами материнства. Наше життя не стоїть на місці, воно весь час зазнає змін, відповідно наші потреби та пріоритети змінюються. Нам потрібно навчитися долати це, шукаючи відповідні шляхи та виокремлювати основне. Ми – нове покоління жінок (мам), які нарешті навчилися визнавати себе такими, якими є, які поважають власну особистість і не зважають на другорядне. Ми отримуємо те, про що завжди мріяли. Книга спонукає до роздумів, адже справжня сила мами полягає не в ідеальності, а в її готовності бути справжньою. «Лінива геніальна мама» залишає відчуття підтримки та прийняття, нагадуючи, що всі ми маємо право на помилки і спокій.

Бикова А. «Лінива мама»: завдання для розвитку / А. Бикова ; пер. Т. Клюкіна. – 4-те вид. – Київ : BookChef, 2019. – 272 c.

У цій книзі Анна Бикова – педагог, психолог і автор книги «Самостійна дитина, або Як стати лінивою мамою» - пропонує свої міркування щодо питань розвитку дитини. Більшість батьків переймається: «Чи достатньо я даю дитині? Чи своєчасно? Чи не барюся із чимось?». Та все ж кожна наша прогулянка, кожна мить спілкування з дитиною здебільшого є джерелом неймовірних відкриттів, а звичайнісіньке пластикове відерце і совочок перетворюються на суперінструменти для розвитку в руках дорослих, які, орудуючи цими предметами, продемонструють дитині найнезвичайніші досліди. У своїх книгах відома блогерка Анна Бикова пропагує ту модель материнства, в якій мама «лінується» займатися з дитиною за різними методиками раннього розвитку і не кіпешує з приводу того, що «після трьох уже пізно». Зате вона максимально включена у спілкування з дитиною і вміє найзвичайнісіньку діяльність перетворити на корисну для дитини активність. Що, до речі, вимагає теж чимало роботи.

Бльостка К. Матера вам не наймичка, або Чому діти – це прекрасно... / К. Бльостка. – Київ : Віхола, 2021. – 328 с.

Немає значення, планували ви дітей чи ні, дивлячись на дві смужки тесту на вагітність, жінка все одно переживатиме купу суперечливих емоцій. І чоловік, коли дізнається, до речі, також. Ця книжка про реальне, живе, неідеальне материнство. Про матеру, яка через призму гумору та самоіронії, використовуючи легку дозу елегантних матюків, намагається день перестоять і ніч передержатись. Від тесту на вагітність до баталій у садочку. Про перші купання, зуби, соплі й незручні запитання. У своїх відвертих мемуарах Катя Бльостка описує повсякденний досвід материнства без романтизації: токсикоз, недосипання, післяпологові емоційні зміни, труднощі перших років виховання та тиск очікувань суспільства. Через особисті історії й спостереження авторка показує цілісну картину життя родини в період раннього дитинства. Читання схоже на живу розмову, адже у книзі багато впізнаваних ситуацій, гумору та самоіронії. Авторка говорить про втому, сумніви, провину, потребу в підтримці та пошук балансу між турботою про дітей і власним життям. 

Дерманський С. Жменька тепла для мами : [казкова повість : для дітей мол. та серед. шк. віку] / С. Дерманський ; [худож. А. Сурган]. – Івано-Франківськ : Маґура, 2024. – 80 с.

У місті вічної зими мерзнуть цілі родини. Замість свободи тут – диктатура, яка використовує наче зброю Великий Холодильник. Його творець пан Прищ тримає безліч секретів за високими стінами. Маленькій дівчинці Владі доведеться розтаємничити їх усі, аби принести бодай жменьку тепла для рідної мами та врятувати місто. Попри великий холод, казка зігріє вірою в те, що перемагає передовсім любов. Бо ж маленька Влада знає, що найголовніше – не переставати боротися й не замерзнути серцем. Зимова пригодницька оповідь Сашка Дерманського поєднує елементи фантастики й антиутопії. Історія говорить про підтримку рідних, віру в себе, здатність чинити опір несправедливості, силу любові, сміливість і внутрішнє тепло, яке допомагає вистояти навіть у найскладніші часи. Це затишна зимова історія з напруженим сюжетом і яскравими персонажами, у якій поєднано пригодницьку фантастику та емоційну сімейну тему. Книга підійде: тим, кому цікаві антиутопічні сюжети з таємницями та випробуваннями; поціновувачам історій про сміливих героїв, які змінюють світ навколо себе; для самостійного читання чи спільного дозвілля з батьками. Кольорові ілюстрації доповнюють атмосферу книги та допомагають уявити події й персонажів.

Ґьонсук Ш. Прошу, оберігай маму : роман / Ш. Ґьонсук ; з кор. пер. Х. Кузьменко. – Львів : Вид-во Анетти Антоненко, 2023. – 224 с.

Роман Шін Ґьонсук «Прошу, оберігай маму» - несподіваний і дуже важливий для нашого соціуму твір, який захоплює читача з першої сторінки й не відпускає до останньої. Адже авторці вдалося у своїй оповіді заторкнути ту тему, яка стосується, напевно, кожної й кожного, але при тому уникнути властивих їй зайвих сентиментів і нав’язливого дидактизму, запронувавши натомість історію життя однієї мами й спонукаючи задуматися: чому те, що ніби мусить виходити на перший план у родинних стосунках, дуже часто так і залишається непроговореним, невисловленим, і часом уже запізно щось із цим удіяти. Власне, ця історія про самовіддачу й любов і водночас – про нечулість й сліпоту, жорстоку правду життя.

Матіос М. Мами : драма на шість дій / М. Матіос. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2023. – 288 с.

Найновіший роман «Мами» відома українська письменниця Марія Матіос присвячує пам'яті свого сина, який загинув на війні. Ця розповідь про декількох матерів, які втратили своїх єдиних синів ще на початку війни – коли вона називалась АТО/ООС, з 2014 по 2021 рр. Кожна з них переживає цей біль по своєму,  і «час не лікує», а тільки притупляє скорботу. Мама Марія постійно ходить на могилу до сина, де з гранітного пам'ятника дивиться на неї його безмовний образ. Жде якихось знаків: ось прилетів голуб, може це синова душа, в небі пропливають хмарини, створюючи різні образи, може це мій син дивиться на мене. Побуде на кладовищі та й повертається додому. Ці три історії – ніби преамбула до основної частини роману – розповіді про маму Сидонію. Вона працює медсестрою в сільській амбулаторії, і її син пішов добровольцем на війну в 2014 році. Через деякий час зв'язок із ним припиняється, і знайти будь-яку інформацію про нього майже неможливо. Зрештою, пройшовши «сім кіл пекла» вона знаходить безіменну, з номером, могилу свого сина у місті Дніпрі на Краснопільскому кладовищі.

Саварина К. Мам : [автобіогр. роман] / К. Саварина. – Київ : Лабораторія, 2023. – 240 с.

Хрусталина мріяла почути слово: «Мам!» із вуст своєї дитини. Аж ось після п'яти років невдалого планування вагітності вони з чоловіком усиновили тримісячне немовля. Позаду десятки оглядів у лікарів і заздрісні погляди на жінок із дитячими візочками, а попереду – радість і щастя. Та романтичні очікування від материнства розбиваються об сувору реальність. «Мам» - це продовження першого роману авторки «Не вагітна». Тут Хрусталина не тільки вчиться піклуватися і співіснувати разом з усиновленою дитиною, а й намагається змиритися із неприйняттям суспільства, містом, яке абсолютно не пристосоване для немовлят, непривітними лікарями, новими стосунками із чоловіком і навіть із власним тілом. Як і перша книжка, «Мам» написана на основі справжнього досвіду авторки. Відверто, іноді з іронією, а іноді із болем, вона відтворює трансформацію стосунків матері і дитини. І щоб стати мамою героїні доведеться пройти чимало, а передовсім – почути саму себе.  

Левін М. Материнська відвага. Обіцянка, яка врятувала нас у Голокост / М. Левін ; пер. з англ. М. Багрій. – Київ : Лабораторія, 2024. – 224 с.

Потужна і водночас зворушлива розповідь Малки Левін про власну матір Ривку – рішучу і винахідливу жінку, яка пережила Голокост і не втрачала надії, бо була потрібна своїм дітям. Малці було три роки, коли німецькі окупанти вивезли її із сім’єю до гетто у місті Людмир (єврейська назва міста Володимир, Волинська область). Батько загинув під час першого нацистського нападу, але перед смертю встиг сказати Ривці: «Врятуй дітей». Попри розбите серце й постійний страх, вона виконала обіцянку. Ривка оберігала Малку та двох її старших братів протягом вісімнадцяти болісних місяців, коли вчинки нацистів і тих, хто перейшов на їх бік, ставали дедалі жорстокішими.  Але поруч зі страхом і жахіттями гетто залишилось місце для добрих вчинків, що допомогли родині вижити: офіцер Вермахту, який врятував їх від розстрілу; польська кравчиня, що заховала братів у своїй крамниці; родина українських фермерів Якимчуків, які переховували сім’ю, коли солдати СС захопили ферму. Якимчуки викопали яму під коморою, де сім’я Малки переховувалася довгих дев’ять місяців, долаючи холод, голод і постійний страх бути викритими.  Наприкінці війни, без домівки і грошей, Ривка знову зібралась із силами, щоб побудувати нове життя для себе та своїх дітей.