І знову класика з полиць іде до нас...

 

Михайло Коцюбинський (1864-1913) – видатний український письменник, публіцист та громадський діяч. Крім того, письменник значно збагатив літературну українську мову та її стилістику, використовуючи у своїх творах народну мову.

1. Михайло Коцюбинський народився 17 вересня 1864 року у Вінниці, яка на той час входила до складу Подільської губернії. Мати майбутнього письменника належала до дворянського роду. Вона займалася вихованням дітей, а батько був пересічним службовцем.

2. У сім’ї говорили російською та польською і дуже уважно стежили за чистотою будь-якої мови. Коли Коцюбинському було 9 років, він захворів на запалення легень і в маренні почав використовувати українські слова і фрази. Після одужання він сам здивувався цьому, але став цікавитися мовою і навіть складати пісні українською.

3. Якось у школі викладач словесності дав завдання написати твір про те, як у сім’ї святкують Різдво. Прочитавши шкільний твір 12-річного Коцюбинського, викладач сказав: «У нас з’явився власний літератор».

4. Перший свій опублікований твір «Андрій Соловійко, або Вченіє світ, а невченіє тьма» Коцюбинський написав у 19 років. Критикам його дебют не сподобався, і його розгромили вщент. Після цього Коцюбинський кілька років не міг наважитися взятися за перо.

5. Письменник збирався вступати до Кам’янець-Подільської духовної семінарії, однак цьому завадили трагічні обставини. Помер батько, а мати втратила зір, і Коцюбинському довелося заробляти приватними уроками та репетиторством, щоб прогодувати матір, сестер та братів.

6. Коцюбинського називали Соняшником та Сонцепоклонником, бо він любив природу, сонце і писав про це майже у кожному своєму творі.

7. 1909 року Коцюбинський привіз в Україну з острова Капрі насіння гвоздики. Він акліматизував його, і згодом в науковій літературі ця квітка здобула назву «гвоздика Коцюбинського». З Чернігова, де мешкав тоді письменник, гвоздика поширилася по всій Україні.

           8. Коцюбинський завжди стежив за своєю зовнішністю. Він модно і сучасно одягався, любив дорогі краватки і золоті запонки, завжди ходив з бутоньєркою. Як головний убір Коцюбинський носив солом’яний бриль. Грошей на одяг не вистачало, але вони з дружиною, швидше, могли взяти продукти в борг, ніж з’явитися в суспільстві у неналежному вигляді.

9. За Коцюбинським через його прихильність до української культури жандарми вели цілодобове стеження. Одного разу вночі правоохоронець заглянув до письменника у вікно, і той, прийнявши його за злодія, сильно побив палицею. За це Коцюбинському довелося провести три доби у в’язниці.

10. Крім української, письменник знав вісім мов: російську, польську, французьку, італійську, румунську, татарську, турецьку і ромську.

11. Коцюбинський часто бував у Європі і, зокрема, на острові Капрі. Там йому доводилося зимувати через слабке здоров’я – письменник хворів на астму і туберкульоз.

12. Європейська публіка дуже добре ставилася до Коцюбинського, якого називали європейським письменником. Його твори перекладали іноземними мовами і вважали, що він відкрив українську літературу європейцям.

       

13. За два роки до смерті, 1911 року, Михайло Коцюбинський отримав від Товариства прихильників української науки та мистецтва стипендію – 2000 рублів на рік. Це дозволило йому залишити роботу клерка і повністю присвятити себе письменницькій діяльності. Помер Михайло Коцюбинський у Чернігові, коли йому було лише 48 років.