І знову класика з полиць іде до нас…

Євген Гребінка (1812–1848)

український письменник, байкар, педагог, видавець.

Євген Гребінка народився на хуторі Убіжище Пирятинського повіту на Полтавщині в сім’ї відставного штаб-ротмістра П. Гребінки. Початкову освіту здобув у домашніх умовах. У 1825–1831 роках навчався у Ніжинській гімназії вищих наук. У гімназії почав писати вірші. У 1831 р., після закінчення гімназії, Є.Гребінка повернувся додому. У цей час пережив особисту драму через любов до сестри товариша з гімназії. Описав її у «Записках студента». Цього ж року на сторінках «Украинского альманаха» в Харкові під псевдонімом Е. Гребенкин вийшов його перший друкований твір «Рогдаев пир». На початку 1834 р. переїздить до Петербурга, де працює чиновником Комісії духовних училищ Міністерства народної освіти, одночасно вчителюючи в різних закладах, а з 1838 р. цілком переходить на викладацьку роботу.

Є. Гребінка був особисто знайомий з Т. Шевченком, брав участь у його викупі з кріпацтва. Є. Гребінку називають «бабою-повитухою української літератури». Багато художніх стимулів для тем, образів і деталей Т. Шевченко у своїх ранніх творах завдячував власне Є. Гребінці, що Великий Кобзар почав вправлятися у віршуванні під враженням своєї зустрічі з українськими творами у Є. Гребінки. Саме тому, Пріцак присудив звання «баби-повитухи» Є.Гребінці.

Є. Гребінка збирав твори українською мовою й випускав їх у додатках до журналу «Отечественные записки». Однак у 1839-му видавець А. Краєвський відмовився публікувати додатки українською. Згодом із зібраних матеріалів Є. Гребінка уклав альманах «Ластівка».

Це була важлива подія у становленні українського літературного слова, оскільки на сторінках одного альманаху зібралися твори Шевченка, Котляревського, Квітки, Забіли та Боровиковського.

У 1842 році письменник відвідав село Рудка. Там написав відомий романс «Очи чёрные», присвятивши його своїй коханій – Марії  Ростенберг. Потім цю пісню неодноразово переспівували, зокрема Луї Армстронг, Володимир Висоцький, Мірей Матьє, Хуліо Іглесіас, Патрісія Каас. Також у 1847 році Гребінка своїм коштом відкрив парафіяльне училище в Рудці для дітей бідних селян.

Помер літератор від туберкульозу 15 грудня 1848 року у Санкт-Петербурзі. Його прах перевезли і поховали на батьківщині – біля хутора Убіжище.

Попри те, що значну частину прозових і поетичних творів Гребінка писав російською (що неодноразово відзначалося радянською критикою, нібито підтверджуючи прагнення українських письменників бути частиною загальноросійського літературного процесу) – можна сказати, що в письменника відбувалася внутрішня боротьба між «малоросом» та «свідомим українцем».