І знову класика з полиць іде до нас...

 

Володимир Кирилович Малик (справжнє прізвище - Сиченко; 21 лютого 1921, Новосілки - 31 серпня 1998, Лубни) - український письменник, автор пригодницьких та історичних творів.

Володимир Кирилович Малик (справжнє прізвище Сиченко) народився 21 лютого 1921 року в селі Новосілки Київської області, помер 31 серпня 1998 року в місті Лубни Полтавської області. Видатний український письменник, автор пригодницьких і історичних творів, що увійшли до золотого фонду літератури України. Закінчив середню школу, а в 1938 році вступив на філологічний факультет Київського університету. Тоді ж почав складати вірші, але через війну навчання припинив. Молодий студент пішов у народне ополчення, працював на оборонних роботах під Києвом та Харковом, був поранений.

Володимира Малика було вивезено до Німеччини, де йому в концентраційних таборах протягом двох років довелось пережити невимовні муки, голод, загрозу смерті. І лише в жовтні 1945 року вдалось повернутись в Україну. Проте доля колишніх полонених у Радянському Союзі була сумнозвісною, їх, як неблагонадійних або таких, що буцімто погодилися працювати на німців, просто відправляли у новий табір – ГУЛАГ. Малика теж могли відправити, але він був надто хворий (проблеми з серцем), тому помирати його відправили додому. Проте, мати зуміла виходити сина. Він не помер. Після війни Володимир Кирилович працював в Ясногородській середній школі. Закінчивши заочно університет у1950 р., молодий учитель переїхав з Київщини на Полтавщину, в місто Лубни 1953 року, де писав багато творів. Володимир Малик глибоко знайомився з історичною літературою, засиджувався в архівах, виїжджав на місця, де колись жили його майбутні герої. І почали одна за одною виходити з-під його пера казки-легенди для молодших читачів «Чарівний перстень», «Месник із лісу», «Воєвода Дмитро», «Микита Кожум’яка», «Червона троянда».

В умовах СРСР, коли більшість членів Спілки письменників України славило образи комісарів і політруків, «трудівниць села» і «героїв виробництва», Володимир Малик писав захоплюючі пригодницькі та історичні твори про героїчних українців, що увійшли до золотого фонду літератури України. Завдяки захоплюючим «Послу Урус-шайтана» і «Чорному вершнику» (про українського розвідника отамана Івана Сірка в Туреччині), «Шовковому шнурку», «Князю Кию» (засновнику Києва), «Чумацькому шляху» і багатьом іншим творам Малика, за словами читачів, історія стала не просто доступною і цікавою, але й такою, що притягує до себе так, що мимоволі хочеться все воскресити в дні сьогоднішньому. 

     

Задум тетралогії «Таємний посол» виник після того, як він побачив картину Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Він хотів показати не лише момент боротьби, а й повсякденне життя козаків.

Володимир Малик відомий як літературний критик. Його перу належить низка рецензій на твори українських прозаїків. Його перу належить ряд рецензій на твори українських прозаїків та книжка «Олесь Донченко» (1971) - про життя й творчість відомого дитячого письменника, який тривалий час жив і працював у Лубнах на Полтавщині - місті, куди 1953 року переїхав з Київщини Володимир Малик. У житті письменник був чесною, скромною та доброю людиною, багато працював.

Помер Володимир Малик 31 серпня 1998 року в м. Лубни Полтавської області.