Осінні історії...

Осінь – пора, яку люблять далеко не всі, адже зазвичай вона пов’язана з холодом, дощами та іноді навіть депресією. Однак, усім буває трохи сумно, коли золотий час підходить до свого логічного завершення. Саме в осінню пору і варто читати таку літературу, сумбурну, незрозумілу та заплутану, романтичну, сумну…

Пропонуємо вам підбірку літератури, що створює особливий настрій, властивий цій порі року – меланхолійний, часом трохи сумний, але при цьому добрий і теплий. А ще по-справжньому осіння книга повинна вселяти надію – нехай часом і не завдяки сюжету, а всупереч йому. Так-так, часто проза піднімає питання життя і смерті, втрати близьких, і лише читачеві вирішувати, перейнятися стражданням героїв або зітхнути з полегшенням від думки, що ці проблеми обійшли його стороною.

Віан Б. Осінь в Пекіні : [роман] / Б. Віан ; пер. з фр. Є. Сарапіна. – Івано-Франківськ : Вавилонська б-ка, 2018. – 248 с.

Одного ранку Амадіс Дюдю, головний герой роману, разом з іншими персонажами книжки опиняється в Екзопотамії, що, втім, не дивно, адже Екзопотамія – це пустеля, а як стверджує Борис Віан – у пустелях завжди людно, адже люди люблять збиратися там, де багато місця. У Екзопотамії з ними відбувається багато дивовижних пригод.

  Віткевич С. І. Прощання з осінню : роман / С. І. Віткевич ; [пер. з пол. С. Бреславської]. – Харків : Фоліо, 2023. – 444 с.

Книга «Прощання з осінню» відомого польського письменника та художника  є провісником літератури абсурду. Вона не для всіх, але цікава тим, хто цінує нетрадиційний підхід до літературного творення та метафізичні відтінки сенсів у книгах. Сюрреальна складова буквально руйнує усталену структуру реальності – а це, в свою чергу, допомагає читачам вийти за рамки буденності, проблем, ніби отримати стан якогось дуже особливого внутрішнього звучання, котрий чимось нагадує дзен. Героями книги стають ідеї, а не люди, а сюжет пройнятий песимістичним настроєм, що описує життя Атаназія Базакбаля, який віддається насолодам і саморуйнуванню.

Відображення Базакбаля у книзі є невимушеним та абсурдним, що дозволяє читачеві бачити його життя і розуміти, чому він так прагне смерті. Таким чином, «Прощання з осінню» не тільки змушує задуматися над власним життям, але й над змістом людського існування загалом.

Іваничук Р. І. Осінні узори : новели та оповідання / Р. І. Іваничук ; [упоряд.: Н. Л. Бічуя, В. В. Ґарбор ; передм. Н. Л. Бічуї]. – Харків : Орбіта, 2016. – 300 с.

 У доробку патріарха української історичної романістики двадцять історичних рома­нів, якими він намагається, за його висловом, «внести дрібку своєї праці для збереження й повернення історичної пам’яті в народі», служити йому «мечем і мислію». Художнє слово стало для Романа Іваничука саме такою зброєю. «Осінні узори» - це книжка про звичайних людей, добірка новел і оповідань, написаних у різні роки, з сюжетами, вихопленими просто з життя. Це своєрідна сповідь письменника-життєлюба, літописця не тільки сивої давнини, але й своєї епохи. В його творах можна знайти атмосферу, настрій, образи, запахи й смаки улюблених міст і місць, як вони закарбувалися у пам’яті автора. Тут є все – радість, печаль, краса, усмішка, кохання, надія і сміх. А головне – в оповідках (як їх називає автор) є мудрість. Справжня мудрість бачити світло навіть у сутінках і віддавати любов беззастережно і чесно. І цією мудрістю щедро ділиться людина чиста, глибока – і водночас дуже проста. Власне, яким і повинен бути справжній мудрець.

Кокотюха А. А. Осінній сезон смертей : роман / А. А. Кокотюха. – Харків : Кн. клуб «Клуб сімейн. дозвілля», 2014. – 256 с.

 На території студмістечка одного з київських вишів діє серійний убивця. Його вчинки невмотивовані, а подальші кроки – непередбачувані. Мешканці довколишніх гуртожитків нажахані, а правоохоронні органи пасуть задніх, затримуючи не причетних до злочинів осіб. У розслідування волею долі втручається журналіст Андрій Шкарада, який і викриває безжалісного маніяка-психопата, ледь не поплатившись за це власним життя.

Рогашко А. В. Осіннє Рондо місячної ночі : роман / А. В. Рогашко. – Харків : Кн. клуб «Клуб сімейн. дозвілля», 2015. – 208 с.

Старовинні вулички чарівного Львова... Кохання, яке переживає цілі століття і знову народжується через багато років... Карколомні збіги, містичні події, морок часу, давні таємниці та здобуті трагедії...

Щоночі Любка бачить дивні сни, у яких вона кохана – і закохана. Щоночі вони зустрічаються під ліхтарем... І одного разу вона кидає все і вирушає до міста своєї мрії, щоб знайти незнайомця зі снів... Невже це справді її доля? А може, то душі давно померлих закоханих намагаються віднайти одна одну?

Врешті кожен здобуває найважливіше. Кохання на роздоріжжі віків. Кохання, непідвладне часу...

Талан С. Осіння весна : роман / С. Талан. – Харків : Кн. клуб «Клуб сімейн. дозвілля», 2023. – 304 с.

Марія – шкільна вчителька. Мама двох маленьких діток і дружина Романа, з яким живе за звичкою, та аж ніяк не через кохання. Її молодість минає у сірості, й так само, мабуть, мине все життя. Без пристрасті й почуттів. Проте одного дощового дня її втомлений погляд помічає Олександра. Випадкова зустріч у кафе стає для неї подихом весни у тоскних осінніх буднях. Між Марією й Олександром починається роман. Їхні побачення мають залишатись таємними. Та чоловік Марійки щось підозрює. Він починає стежити за дружиною… і потрапляє під колеса машини Олександра. Дивом Роман виживає, але стає інвалідом. Жінка дає фальшиві свідчення, виправдовуючи коханого. Проте той зникає з її життя. Усе, що залишається Марії, - гарувати на кількох роботах, щоб забезпечити прикутого до візка чоловіка, який її ненавидить. Чому ж її весна скінчилася так швидко? Невже вона ніколи більше не побачить Олександра? Та доля вирішує, що кохання має право на другий шанс. Але якою ціною.

Торохтушко Д.  #осінь.ню : [поезія] / Д. Торохтушко. – Тернопіль : Підруч. і посіб., 2018. – 176 с.

До ліричної збірка Дзвінки Торохтушко увійшли поезії про жіночу долю, світ, серце, про небо, яке тримається на жіночих плечах. Про кохання. «#осін.ню». Відверто, правдиво, щемно.