І знову класика з полиць іде до нас...

Степан Руданський  ( 25 грудня 1833 (6 січня 1834), Хомутинці, Подільська губернія – 21 квітня 1873 (3 травня 1873), Ялта) – український поет, перекладач античної літератури. Автор класичних сатир на міжнаціональну та антиімперську тематику. Професійний лікар.

Цікаві факти із життя

Степан Руданський став творцем такого жанру, як співомовки. Він мав псевдонім «Козак Вінок Руданський». Де народився Степан Руданський? 6 січня 1834 року він народився на Вінниччині у селі Хомутинці в родині попа. Мав трьох братів – Григорія, Олександра та Юхима. Батько мріяв про те, що Степан став священиком і віддав його до духовної семінарії.

Але у юного семінариста Руданського було інше дуже цікаве захоплення – він любив бувати на ярмарках, на вулицях серед простих людей. Там він з захопленням слухав їхню мову, записував різноманітні історії, прислів’я, приказки, бувальщини, пісні. У хлопця не лежала душа до попівства, він мріяв стати видатним лікарем.

У 1852 році, перебуваючи в Кам’янці-Подільському 19-річний Руданський упорядковує два рукописні зшитки українських народних пісень, які він зібрав на Поділлі. Перший том містить пісні любовного характеру, а другий – це зібрання козацьких, весільних рекрутських пісень та щедрівок. Степан Руданський здобув вищу освіту, не дивлячись на протест батька, у Петербурзькій медико-хірургічній академії.  Позбавлений матеріальної підтримки, у роки навчання він бідував, захворів на туберкульоз.

У Петербурзі Руданський зблизився з гуртком українських письменників, що готував журнал «Основа». Це склало на нього неабияке враження. Він починає розмовляти та писати українською. Батько відмовлявся говорить з ним українською і навіть сказав, щоб Степан йому зовсім не писав листи, а якщо й писав – то тільки російською. У Кам’янці-Подільському відбулося становлення Степана як поета. Крім збору і літературної обробки народних пісень, він написав 6 балад, яким сам він дає оригінальну назву – «Байки хатні», «Небилиці: «Два трупи», «Вечорниці», «Упир», «Хрест на горі», «Розмай». dovidka.biz.ua Там він пише також ліричну поезію, пронизану прекрасним почуттям кохання. Степан Руданський мав хист до того, що гарно співав сопрано, малював,   писав співомовки, творив мелодії до власних віршів, перекладав античні твори, лікував людей. Його вірш «Повій, вітре, на Вкраїну» став народною піснею.

Плідно працюючи лікарем у Ялті в нього майже не залишається часу на творчість. Переважно він займається перекладами на українську. Але зазнавши гоніння за свою любов до української мови, небажання місцевих видавництв друкувати його твори, Руданський поступово відходить від літературної справи. Останньою крапкою на шляху творчості стали доноси на службі, побоюючись звільнення він остаточно полишає писати. Перекладав твори з різних мов. Володів українською, російською, польською, чеською, сербською, німецькою та іншими мовами. Переклав українською «Іліаду» Гомера, «Енеїду» Вергілія, «Слово о полку Ігоревім».

Степан Руданський написав близько 200 віршованих співомовок (так він називав свої твори гумористичного жанру).Але за життя не було опубліковано жодної його збірки!

Маловідомі цікаві факти.

Руданський був одним із перших українських письменників, хто використовував у своїх творах лемківську говірку.

Він переклав українською мовою «Марсельезу».

Руданський був знайомий з Тарасом Шевченком, вони листувалися.

За життя Руданський написав понад 200 творів, але лише близько 50 з них були опубліковані.

Його твори досліджують літературознавці, про них пишуть наукові роботи, дисертації.

Він прожив усього 39 років.